Що нам відомо про видалення зубів?

Щипці або жаба?

Найперша згадка про видалення зубів, яка дійшла до нас, припадає на VI століття до нашої ери. Вперше цей складний процес був описаний в давньоіндійському трактаті «Аюрведа». Для видалення зубів стародавні лікарі використовували спеціальні щипці, а щоб не лякати пацієнтів, хватальну частину щипців робили у вигляді морди тваринки, найчастіше кішки.

У Стародавньому Китаї до видалення зубів підходили ще більш творчо. На хворий зуб попередньо клали миш'як або жир місцевої зеленої жаби, щоб зуб поступово відмирав і розхитувався, після чого зуб виривали також за допомогою щипців.

А ось в Стародавній Японії зуби рвали голими руками, правда, для зручності його довго розхитували, постукуючи по зубу спеціальним молоточком. Стародавні скіфи теж не напружувалися лікуванням зубів, а видаляли їх у міру зіпсованості. Про це свідчать малюнки на вазах, знайдені археологами в скіфських похованнях IV століття до нашої ери.

Навіть грецькі та римські лікарі не гребували щипцями та виривали зуби як попало. Відомий Арістотель, наприклад, особливо рекомендував для цієї мети щипці з бронзи. А ось вчений римлянин Корнелій Цельс, що жив у I столітті нашої ери, не радив поспішати з видаленням хворих зубів. Він змушував пацієнтів полоскати зуби особливими настоями та обкурював їх пахощами. Якщо ж хворому не ставало легше, то Цельс видаляв хворі зуби, але більш прогресивним способом, ніж сучасники. Він заповнював каріозну порожнину нитками або заливав свинцем, підрізав ясна, розхитував зуб, а вже потім брав в руки щипці. Всі ці заходи допомагали швидше витягнути зуб і не боятися, що під час процедури він зламається.

Минали століття, лікарі продовжували виривати зуби, а їх щипці все більше удосконалювалися. М'які метали щипців замінила загартована сталь. І сьогодні нащадків таких щипців можна знайти на робочому столі будь-якого стоматолога.

Втім, не всі ескулапи давнини прагнули видалити хворі зуби. Наприклад, в Давньому Єгипті це було не прийнято. Карієс лікували за допомогою паст і притирок. Про це свідчать знайдені археологами зубасті мумії фараонів, також збереглися до наших днів папіруси з рецептами ліків проти карієсу.

Не тільки єгиптяни шукали засіб від хворих зубів. Араби, римляни та греки теж намагалися знайти панацею від карієсу. Цельс рекомендував припарки з трав, інгаляції та навіть проносне. Авіценна вважав найкращим засобом від карієсу обкурювання хворого запаленою сумішшю цибулі, блекоти та жиру козла. Але більше за інших відзначився Пліній Старший. Його рецепт від зубного болю звучав так: «в ніч, коли настане повний місяць, злови жабу, плюнь їй в рот і скажи лікувальні слова». Що конкретно потрібно сказати жабі, історія замовчує, може бути, щось на зразок «забери мій біль». Навряд чи після магічного ритуалу зуб видужував, але багато громадян досі продовжують вірити в таке лікування.

Не гірше за рецепт Плінія чудовий народний засіб від карієсу: «прив'яжіть часточку часнику до зап'ястя руки, протилежній хворого зуба, а, для повноти ефекту засуньте по часточці очищеного часнику в вуха». Або «щоб позбутися від зубного болю, зваріть земляного черв'яка у вині, і отримане зілля використовуйте як вушні краплі».

Найпрогресивніший метод лікування каріозних зубів - пломбування - теж прийшов з давнини. Виявляється, каріозні порожнини розсвердлювали ще вісім тисяч років тому. Під час археологічних розкопок на території сучасного Пакистану вчені виявили череп древньої людини, в зубі якої був рівний отвір, який можна зробити тільки свердлом. Це відкриття перевернуло всі уявлення вчених. Адже раніше вважалося, що першим лікарем, який видалив з зуба карієс, був давньоримський хірург Архиген, лікар імператора Траяна, який в лікувальних цілях продірявив хворому зуб подобою ручного свердла.

Досвід геніального римлянина швидко забули. Лише в XV столітті експеримент Архигена успішно повторив Джовані Арколані, професор з Болоньї, і першим припік каріозну порожнину, заливши її золотом. Це був справжній прорив в стоматології, тепер хворі зуби стало не обов'язково видаляти. Поступово зубні свердла перетворилися в необхідну річ для зубного лікаря. Найперші зубні свердла приводилися в рух руками, а через кілька століть їх змінили бормашини. Перший такий агрегат сконструював вже в XVIII столітті французький стоматолог П'єр Фошар. Модель довго удосконалювалася, а на початку XX століття цих механічних монстрів замінили елегантні бормашини, що працюють на електриці.